Сьогодні магазини пропонують безліч усіляких засобів для самооборони. Сюди входять різні газові балончики, ножі, пістолети, біти, кастети, електрошокери тощо. Такі товари продаються у вільному доступі та без обмежень. Але чи це означає, що подібні засоби можна зберігати, носити й використовувати цілком безпечно, без ризику отримати неприємності згодом з боку правоохоронних органів? Давайте дослідимо цю тему!
Отже, спершу займемося термінологією та поняттям, що таке самозахист із погляду закону в Україні. Попереджаємо, буде багато літер.
Закон та самооборона в Україні – поточні реалії
Спочатку звернемося до Цивільного Кодексу України, де у ст. 19 викладено порядок самозахисту цивільних прав та надано ключові визначення.
САМОЗАХИСТ - це застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним принципам суспільства.
Способи самозахисту повинні відповідати змісту права, що порушено, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідкам, які були завдані цим порушенням. Разом з тим слід враховувати положення Кримінального Кодексу України, який більш детально регулює порядок самооборони та його застосування.
Дуже заплутано для звичайного громадянина, правда? Але рухаємось далі, є ще таке поняття ЯК необхідна оборона, що регламентується ст. 36 Кримінального Кодексу України. Отже, НЕОБХІДНА ОБОРОНА - це дії, вчинені з метою захисту прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також громадських інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного замаху шляхом заподіяння тому, хто зазіхає, шкоди, необхідної і достатньої цій обстановці для негайного відволікання або припинення замаху, якщо не було допущено перевищення меж необхідної самооборони.
Безумовно, ПРАВО НА НЕОБХІДНУ ОБОРОНУ є природним та невід'ємним, абсолютним правом будь-якої людини. А це означає, що решта осіб не може перешкоджати громадянину в законному здійсненні права на необхідну оборону. Що це означає? Це означає буквально, ЩО кожен громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися за допомогою до органів влади або службових осіб для запобігання чи припиненню можливого зазіхання.
Якщо ви надихнулися такими постулатами, то не поспішайте радіти. В юриспруденції завжди є зворотний бік медалі та кілька АЛЕ, що змінюють картину кардинально. Будь-який українець при використанні свого права на необхідну оборону повинен враховувати заходи та обмеження, щоб не допустити перевищення її заходів. І ось у цьому самому перевищенні криється найнеприємніше. Юридично цей кордон дуже розмитий, оскільки фактично наше законодавство у цій сфері успадкувало більшу частину постулатів із законів часів СРСР. А вони, як відомо, взагалі не були адаптовані ні під зброю для самозахисту, ні під її фактичне застосування для охорони себе чи своєї власності.
Також слід пам'ятати, що за ПЕРЕВИШЕННЯ ЗАХОДІВ ЗАБОРОНИ законодавством передбачено кримінальну відповідальність. Рекомендуємо звернути увагу на положення ч. 5 ст. 36 Кримінального Кодексу України, яка роз'яснює, ЩО не є перевищенням заходів необхідної оборони та не тягне кримінальної відповідальності за застосування зброї або будь-яких інших засобів або предметів для захисту від нападу озброєної особи, групи осіб, а також для захисту від насильницького вторгнення в житло або ж в інше приміщення, в незалежності від тяжкості шкоди, яку було завдано.
Але це ще не все, є таке визначення як КРАЙНЯ НЕОБХІДНІСТЬ, тобто випадок, коли особа для того, щоб запобігти шкоді своїм особистим інтересам, інтересам інших осіб, суспільства і держави, вимушено завдає шкоди іншим інтересам, що охороняються. Докладніше про це можна переглянути у ст. 39 Кримінального Кодексу України, але для звичайного громадянина простіше описати такі ситуації максимально просто: заподіяна шкода має бути меншою, ніж та який вдалося запобігти. Фактично, крайня необхідність являє собою ситуацію, коли має конфлікт між двома правоохоронними інтересами, причому захистити один з цих інтересів можна лише порушивши інший. У разі застосування засобів самооборони за крайньої необхідності слід враховувати ступінь шкоди, яку може бути завдано для запобігання небезпеці.
Складно? Заплутано? Нічого не зрозуміло? ТАК, так і є. За фактом люди не знають своїх прав у більшості випадків, а всі тонкощі відомі лише досвідченим юристам. При цьому практично всі експерти погоджуються, що застаріла законодавча база має бути замінена з урахуванням поточних реалій. Адже найчастіше закон в Україні працює ПРОТИ тих хто обороняється навіть у безперечних інцидентах. У будь-якому випадку, знання законів допоможе Вам точніше орієнтуватися в цьому питанні, адже, як то кажуть, попереджений – значить озброєний.
Наприкінці частини, присвяченої законодавчим аспектам, зауважимо, що порядок володіння, застосування та придбання ЗАСОБІВ, ЩО МОЖУТЬ ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ САМООБОРОНИ регулюється (на жаль, й досі) Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 190. м. № 2471-ХІІ, а також Постановою КМ України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії» від 07.09.1993 р. № 706.
Яка зброя буває і що можна купити для себе та свого самозахисту?
Відпочинемо від плутанин із законами та перейдемо до конкретики, що взагалі у нас в Україні продається та як це класифікується. Отже, відповідно до українського законодавства зброю поділяють на:
- Військову;
- Службово-штатну (видається відомством);
- Громадянську (мисливська, для самооборони, сигнальна, колекційна);
- Холодну (ніж, кастети, біти + холодне метальне);
- Навчальну (імітаційна).
Також, зброю класифікують на травматичну, вогнепальну, холодну, газову та пневматичну. До окремої групи належать спецзасоби (електрошокери, кийки).
Все це чудово, але нас буде цікавити найголовніший фактор, ЩО можна купити у вільному продажу, а для чого потрібен вже дозвіл.
Отже, дозвіл необхідний на:
- Травматичну зброю;
- Газові пістолети (револьвери);
- Мисливські рушниці та карабіни (гладкоствольні та нарізні);
- Холодну зброю;
- Пневматичну зброю (калібр якої перевищує 4,5 мм, а швидкість польоту кулі перевищує 100 метрів за секунду).
І дозвіл НЕ ПОТРІБНО на:
- Газові балончики (крім тих, які прямо призначені для співробітників правоохоронних органів, наприклад «Терен – 4М»);
- Пневматичну зброя (калібр якої менший або дорівнює 4,5 мм, при цьому, ВАЖЛИВО, швидкість польоту кулі не має значення). Докладніше про пневматичну зброю та закон читайте тут;
- Флобери;
- Страйкбольну зброю;
- Стартову зброю (СХП);
- Спортивну або розважальну зброю (луки, арбалети, рогатки тощо).
З класифікацією +- зрозуміло, переходимо до конкретних видів зброї і розповімо докладніше про всі нюанси.
Травматична зброя
У простолюді «гумка» чи «травмат», мабуть, найспеціалізованіша нелетальна зброя для самооборони в Україні. Так, на неї потрібен дозвіл та отримати його можуть лише представники певного кола професій:
- Працівники суду;
- Працівники МВС;
- Працівники прокуратури;
- Працівники СБУ;
- Працівники податкової міліції;
- Народні депутати;
- Журналісти;
- Військовослужбовці (крім строкової служби);
- Члени громадських формувань, що виконують функцію охорони громадського порядку;
- Учасники кримінального провадження (в окремих випадках).
Незважаючи на свою популярність, травматична зброя зовсім не ідеальний варіант для самозахисту. Можливі каліцтва та травми від неї найчастіше кваліфікуються як перевищення самооборони, а ефективність сильно залежить від дистанції, місця попадання та швидкості кулі. Тому далеко не кожен пістолет такого типу здатний вирішити поставлені завдання ефективно. Разом з тим, травмат – найгрізніший нелетальний варіант для оборони з погляду зупиняючого та психологічних ефектів. І ще цікавий факт, що травматичний пістолет не вважаеться вогнестрільною зброєю.
Вогнепальна зброя
В Україні продаж так званих цивільних версій вогнепальної зброї провадиться за дозволом МВС. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» у власності громадян України не може знаходитися вогнепальна зброя, крім гладкоствольної мисливської (з 21 року при отриманні відповідного дозволу) та мисливської нарізної - карабіну або гвинтівки (дозвіл з 25).
Безумовно, така зброя є летальною і використовуватись для захисту може виключно(!) у крайніх випадках. У країнах, де вогнестріл дозволено, він за популярністю витісняє будь-які інші види в плані ЕФЕКТИВНОСТІ ДЛЯ ЗАХИСТУ СЕБЕ, СВОЄЇ РОДИНИ І МАЙНА. Однак для його купівлі та впевненого використання потрібна потужна регламентуюча законодавча база та знання багатьох правових аспектів, адже навіть у США закони далеко не однорідні у різних штатах. У будь-якому випадку – володіння такою зброєю вимагає відточених навичок, тренувань, наявність ліцензії/дозвілу та повного самозвіту щодо її застосування.
Закінчуючи тему дозволеного вогнепального озброєння, необхідно також визнати, що прогрес у сфері розвитку цього зброярського ринку в Україні та дрібних зрушень у плані зміни законів все ж таки є. Прориву поки що не було, на жаль, але законодавчі ініціативи з'являються все частіше, про це говорять все більше, зброя активно купується, а досвід тієї ж Молдови є гарним прикладом, ЯК можна все це реалізувати навіть у пострадянському просторі та не наступати на граблі.
Газова зброя
Газові пістолети, револьвери та патрони до них калібру 6, 8 та 9 мм відносяться до спеціальних засобів самооборони. Для купівлі та використання даного засобу самозахисту необхідно мати дозвіл. З переліком документів, які необхідно підготувати для отримання дозволу, можна ознайомитись у Постанові КМ України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії» від 07.09.1993 р. № 706.
І так, популярні ГАЗОВІ БАЛОНЧИКИ також відносяться до спецзасобів, оскільки містять компоненти сльозогінної та дратівливої дії. Проте продаються вони цілком вільно всім охочим, досягшим 18 років, і дозвіл в Україні на них не потрібен.
Що стосується газових пістолетів, то треба сказати, що з появою та зростанням популярності газових балончиків їх затребуваність зійшла нанівець. Балончик простіше, набагато дешевше і ефект, по суті, саме такий же. При цьому на ринку великий вибір брендів та пропонованих ними хімічних складів для використання задля самооборони. Існують і не громадянські версії балончиків, розраховані для використання співробітниками МВС (звичайним користувачам заборонені) тощо. Газові балончики також можна розділити на 2 типи: аерозольні та струменеві. Обидва варіанти мають свої плюси та мінуси, наприклад, аерозольний у замкнутому приміщенні застосовувати не можна без засобів захисту (очей, носа), а ось струменевий – цілком собі безпечно.
Пневматична зброя
До теми пневматики для самооборони ми вже торкалися (і неодноразово) у наших попередніх публікаціях. Незважаючи на те, що конструктивно дозволена пневматика (та, що є у вільному продажу в Україні) взагалі не може бути розглянута в плані будь-якого ефективного самозахисту, питання і дискусія з цього приводу не вщухають. Так, при попаданні снаряда в мало захищені і вразливі області тіла - травма неминуча, але необхідно розуміти, що пневматика калібру 4,5 мм не має достатньої енергії, ні проникаючої здатності, щоб надійно зупинити нападника і припинити його агресію. Тому все зводиться до вживання «на свій страх та ризик», а трактування таких дій з великою ймовірністю інтерпретуватиметься як перевищення заходів необхідної самооборони. Це факт незважаючи на те, що ДЕ ФАКТО самооборона з пневматикою не заборонена.
Основною спокусою для багатьох є той фактор, що в асортименті пневматики дуже багато якісних реплік на популярні зразки стрілецької зброї. Зовнішньо схожий, коштує відносно недорого – значить для покупця цікавий. Але, повторимося, для самооборони це не працює. Доля пневматики – це розвиток стрілецьких навичок, тренування, снайпінг, навіть полювання (в Україні, на жаль, заборонене), але не як самозахист у прямому розумінні цього слова. Єдиний момент (у канві наших міркувань на тему самооборони), де пневматична зброя виправдана і на 100% може бути застосована – це тренування та відпрацювання навичок стрільби для самозахисту (з подальшим придбанням, наприклад, травматичної зброї чи вогнепальної у разі зміни законодавства), а також військово-тактичні ігри на кшталт хардболу.
Окремо треба торкнутися калібрів, які у пневматиці потрапляють вже під дозвіл, тобто 5,5 мм, 6,35 мм, 9 мм та 12 мм. Такі пристрої на українському ринку є і потужність деяких (особливо, наприклад, 9мм PCP гвинтівок) часом порівнянна або навіть вища за вогнепальну зброю. Однак і ціни на таку пневматику найчастіше вищі за вогнепальні аналоги й купівля/використання такої зброї без дозволу тягне як мінімум адміністративну відповідальність.
Страйкбольна зброя
СТРАЙКБОЛЬНІ ПРИВОДИ зі своїм калібром у 6мм знаходяться, по суті, у якійсь сірій зоні українського законодавства. Формально вони НЕ ЗАБОРОНЕНІ, хоча чіткого визначення їх ТТХ і що можна/не можна - не існує. Все зводиться до таких факторів, що такі вироби спочатку не призначені виробником для ураження людини, а енергія пострілу не перевищує, наприклад, 7,5 Дж та не може загрожувати здоров'ю.
Страйкбол – дуже популярна гра у всьому світі та кількість моделей-реплік бойових автоматів, пістолетів тощо для неї випущено досить пристойно. А ось законодавство навіть у розвинених країнах щодо цього дуже різне, але де факто – у багатьох місцях (як і у нас) на таку зброю дивляться крізь пальці. Регламентування переважно стосується обмежень швидкості пострілу, наприклад, дозволено пристрої до 100-120 м/с.
Резюмуємо. Враховуючи подібність з пневматикою (у плані механіки роботи) і недостатній вражаючий фактор, цей вид точно також НЕЕФЕКТИВНИЙ У ПЛАНІ САМООБОРОНИ, а лише схожість з бойовою зброєю – це недостатній психологічний фактор. Хоча, чого правду ховати, для багатьох КОПІЙНІСТЬ зброї це вагомий аргумент до покупки (і це високо, до речі, цінують шанувальники військово-тактичних ігор), а якісних реплік, які не відрізняються на око для багатьох громадян на ринку, досить багато. Тому висновок тут однозначний: для тренувань та ігор – ця зброя підходить, для самозахисту – НІ.
Флобери, зброя під патрон Флобера
У плані закону Флобери потрапляють відразу під 3 фактори, що виводять їх із категорії, що вимагають дозволу на покупку. Це не вогнепальний пристрій і тут немає пороху (хоча механіка роботи схожа), тут слабка енергетика пострілу і калібр всього 4мм, а також зброя не призначена виробником для поразки людини. Тому лише спортивно-розважальна стрілянина та суворо сертифіковані пристрої + самі набої до них. У плані законодавства про Флобери в Україні жодного слова, проте в результаті експертиз, проведених у МВС, вони не були віднесені до вогнепальної зброї та згодом допущені до вільного продажу. При цьому кожна модель револьвера чи пістолета має власний паспорт/сертифікат, тобто за цим стежать.
Для самооборони Флобери часто згадуються у зв'язку з наявністю ЗВУКУ ПРИ ПОСТРИЛІ (на відміну від пневматики) а також трохи більшої проникаючої здатності кульки, ніж у звичайному, наприклад, пневматичному пістолеті на базі СО2. Однак фактично тут така сама ситуація, як і з дозволеною пневматикою в калібрі 4,5мм і використовувати цей вид зброї слід ТІЛЬКИ ДЛЯ ТРЕНУВАЛЬНОЇ СТРІЛЬБИ. Не більше.
Стартова зброя
Цей вид регламентується Законом України «Про обіг зброї невоєнного призначення», а саме у ст. 6 є список його типів. І згідно зі ст. 15 (ч. 3) зазначено, що придбати сигнальну зброю без отримання спеціального дозволу можуть усі громадяни України, які досягли 18-річного віку. Тобто все продається легально, дозволу не потрібно, і взагалі, як такою зброєю стартові пістолети чи револьвери не є, оскільки вражаючий елемент відсутній.
Напевно, стартова зброя не була такою б популярною, якби виробники не налагодили випуск хороших реплік на відомі зразки стрілецької зброї. До СХП (охолощєної зброї) виявляють інтерес усі: від колекціонерів до звичайних громодян, які бажають постріляти з пістолета або автомата зі звуком та віддачею як у бойового. Так, у СХП перетворюють цілком реальні бойові моделі та легально продають для всіх бажаючих. В Україні, щоправда, таких варіантів небагато, а ось новоробних реплік на популярні Glock, Beretta, SIG Sauer, Colt та ін. від турецьких брендів – достатньо.
Щодо самооборони, то стартова зброя має 2 незаперечні фактори. Перший - це ГУЧНИЙ ПОСТРІЛ ЯК У БОЙОВОГО пістолета (револьвера та ін.) зі спалахом та відстрілом гільзи, а другий - це висока схожість з бойовим прототипом. Завдати таким пристроєм шкоди неможливо, а ось відлякати - можна. Саме в такому контексті йдеться розмова для гіпотетичного використання СХП у критичній ситуації. При цьому крім психологічного фактору та тиску - розраховувати тому, хто захищається, нема на що. А стрілянина в громадських місцях нехай навіть і холостими набоями дуже загрожує наслідками з боку органів МВС.
Шокери
Формально електрошокери не заборонені, а законодавство України не містить кримінальної чи адміністративної відповідальності за носіння чи застосування електрошокера (електрошокового устрою). Подібна продукція умовно знаходиться в сірій зоні так конкурує зі зброєю, наприклад, дозволеною тільки для поліції в деяких странах. Але у нас її можна придбати без проблем.
Електрошокери діляться на 3 види: дистанційні (стріляючі), контактні та ударні (дубинки), а також 3 класи за ступенем паралізації: нокаутуючи, дезорієнтуючи та ті, що лише відлякують. Ступінь дії на нападника визначається потужністю шокера і може досягати навіть для найсильніших пристроїв значення вище 120 Ватт. Цього достатньо, щоб пробити будь-який шар одягу та паралізувати агресора.
Електрошокери можуть бути дуже ефективними для самозахисту, але ця ефективність залежить від тренованості того, хто захищається. Потрібно зуміти скористатися приладом, влучити по агресору і при цьому не зачепити себе. Другий момент – використання електрошокерів небезпечне для людей із серцевими імплантами.
Ножі, метальна зброя (лук та арбалет)
Ніж, мабуть, найнебезпечніша у плані наслідків для самооборони категорія зброї. Формально питання категоризації ножів та їх використання в Україні базується, як і раніше, на старих, ще радянських законах. І тут все дуже заплутано. Є поняття холодної зброї, куди потрапляє ряд ножів (в т.ч. і мисливських та бойових) за чіткими ознаками (довжина, товщина обуху, твердість сталі, форма клинка та ін.) та категорія побутових ножів, які доступні у вільному продажу. ДСТУ, на основі яких й визначаються загальні ознаки холодної зброї, є для звичайного громадянина лише свого роду підказкою. Кінцевий фактор – це експертиза (в т.ч. і заводська), за якою той чи інший ніж визнається ХОЛОДНОЮ ЗБРОЮ або інструментом для нарізування ковбаси/відкриття коробок. За фактом – величезна кількість ножів навіть близьких до визначення «холодняка» цілком собі продається вільно та на це все дивляться крізь пальці. До певного часу дивляться. Ви не можете гарантувати/передбачити результати експертизи, навіть якщо Ваш ніж точно не потрапляє під чіткі визначення (ну, наприклад, довжина клинка менше 9 см для складного ножа). Це перше, а друге і найсумніше – будь-яке вживання навіть ПОБУТОВОГО ножа для самооборони є стартом для заведення кримінальної справи. Автоматично. Тому незважаючи на популяризацію теми ножового бою, доступності в плані придбання та інших спокус – для самооборони ніж дуже поганий варіант. Доля ножів у використанні для виживання, на полюванні, у туризмі, у побуті, для якихось тренувань, колекціонування тощо.
Що стосується луків і арбалетів, то ці види МОГУТЬ належати до виду метального холодної зброї з усіма витікаючими. Умовно всі луки та арбалети можна розділити на 3 основних типи: мисливські (бойові), спортивні та розважальні. Тут теж все заплутано і часом більше, ніж у ситуації з ножами. Наприклад, лук для розваги не повинен мати силу натягу вище 20кг та конструкцію стріли, що проникає в соснову дошку більше ніж на 8мм. Регламентація луків та арбалетів, а також їх приналежність до «холодняка» не закінчується лише вимірюванням СИЛИ НАТЯГУ або визначенням форми накінечника стріли/болта. Там багато факторів. При цьому у продажу зараз просто величезна кількість пристроїв, які цілком законно (не регламентується це у нас) продаються без дозволу. Але це зовсім не означає, що конкретно куплений Вами лук не є холодною зброєю, і часто для громадянина це не зрозуміло й не важливо, а для експерта від МВС такий пристрій спокійно зайде до червоної зони під час перевірки.
Лук або арбалет для спортивної стрілянини або полювання (в Україні заборонено, на жаль, дивіться ст. 15 та 20 у Закон «Про мисливське господарство та полювання») – заняття прекрасне, але для самооборони це взагалі не варіант. Дуже високі вимоги до вміння використовувати (особливо для луку), велика проникаюча здатність навіть для слабких пристроїв, високий ступінь травмування й летального результату. Як не крути – це хоч і давня зброя, але ЗБРОЯ СМЕРТЕЛЬНА.
Що вибрати для самооборони в Україні, щоб не мати проблем із законом?
Якщо коротко, то БЕЗПРОБЛЕМНИХ ВАРІАНТІВ РІВНО ДВА: газовий балончик та електрошокер. З відносною натяжкою та в ролі суто психологічного фактору сюди можна додати і зброю під холостий патрон (СХП), але це суперечливий момент. Комусь комфортніше мати з собою щось схоже на бойовий пістолет задля відлякування агресорів та балончик з перцівкою «про всяк випадок», а хтось цілком задовольняється наявністю лише перевіреної марки балончика для будь-яких небезпечних ситуацій та конфліктів.
Травматичний пістолет, не дивлячись навіть на законність його носіння та придбання для самооборони (правда далеко не для всіх) не виглядає ідеальним варіантом із сукупностю факторів та наслідків після його застосування. Це реалії нашого законодавства. А от попадання сльозогінного газу в очі та слизову оболонку нападника дозволяє і зупинити агресію в більшості випадків і уникнути юридичних наслідків. А з кулею, нехай і гумовою, все набагато складніше, оскільки травмування злочинця однозначно призведе до розслідування інциденту з боку поліції. Все інше, або сильно криміналізує будь-яку самооборону й робить з того, хто тримає оборону, в очах закону потенційного злочинця, або просто малоефективна та слабка.
На жаль, як ми вже зазначали, нині в Україні немає ні сучасного Закону про зброю, ні Закону про самооборону. І поки ніяких бажаних реформ у цьому напрямку теж немає, а також відсутні чіткі юридичні норми. Сьогодні будь-яке застосування чогось травмуючого та потужного, як, наприклад, вогнепальна зброя, робить винною найчастіше жертву нападу. Доказів того багато у судовій практиці. Українські суди і правоохоронці змушені регламентувати свою роботу в цій сфері за старими законами, а виправдувальних вироків навіть у випадках із самообороною, що просто є вкрай прозорою та адекватною, досить мало. Тому найкращий шлях – це ефективність та малий ризик криміналізації Вашого самозахисту. Тут ми чесно перерахували всі основні варіанти використання зброї та їх аспекти, а які засоби для самооборони вибирати/купувати/використовувати повинен вирішувати кожен сам.
